хронограф винаходiв

29 Червня

  • В цей день в 1915 році була зареєстрована торговельна марка Juicy Fruit.

    Цього дня в 1925 році американець Марвін Піпкін отримав патент на електричну лампу з матовим покриттям.

:

    :

      Публікації

      Чи завжди є корисною корисна модель?

      Автор:  Дмитро Романенко

      Опубліковано 22.12.2010





         В Україні згідно з законодавством винахідник має право вибрати за допомогою якого з двох патентів краще захистити свою розробку. Він може обрати патент на винахід або патент на корисну модель. Також можливий варіант, коли одна й та сама розробка захищена одночасно патентом на винахід і патентом на корисну модель.

         В чому ж різниця між двома патентами?

      1. Одним патентом на винахід можна захистити декілька об'єктів (наприклад, спосіб і пристрій для здійснення цього способу). Патент на корисну модель захищає тільки один об'єкт.
      2. Для отримання патенту винахід повинен задовольняти трьом критеріям: новизна, неочевидність (винахідницький рівень), промислова придатність. Корисна модель повинна задовольняти лише двом критеріям: новизна і промислова придатність.
      3. Експертиза за заявкою на винахід триває близько двох років. Експертиза за заявкою на корисну модель - близько 7 місяців.
      4. Термін чинності патенту на винахід - 20 років. Термін чинності патенту на корисну модель - 10 років.
      5. Сума зборів, пов'язаних з отриманням патенту на винахід і підтриманням його чинності більша, ніж сума аналогічних зборів щодо корисної моделі.
      6. В очах інвесторів і потенційних покупців патент на винахід має більшу цінність, ніж патент на корисну модель.

         Головною властивістю, що забезпечує незмінну популярність патентів на корисну модель в українських винахідників, є порівняна легкість їх отримання. Це насправді так, оскільки за заявкою на корисну модель Укрпатент не проводить кваліфікаційну експертизу, обмежуючись лише формальною. Отже, від винахідника , що бажає отримати патент на корисну модель, вимагається лише оформити патентну заявку згідно з вимогами Укрпатенту, сплати збір за її подання і … все. В переважній більшості випадків отримання патенту гарантовано.

         Патент на корисну модель вперше з'явився не в Україні, і метою введення цього патенту було намагання створити форму охорони, яка б захищала технічні рішення, що є новими, але "не дотягують" до того, щоб називатися винаходом.

         Патент на корисну модель є ефективним, оскільки дає можливість отримати охорону в порівняно короткий термін (нині патент на корисну модель можна отримати за 7 місяців і менш).

      Патентна спокуса

         Але легкість отримання патенту на корисну модель виявилась спокусливим фактором для деяких заявників. В своїй практиці автор цієї статті неодноразово стикався із намаганнями запатентувати як корисну модель давно відомі речі чи процеси. Логіка в цих не зовсім чесних заявників приблизно така: оскільки Укрпатент не проводить кваліфікаційну експертизу за заявками на корисну модель, то можна запатентувати всім відомі технології або пристрої і за допомогою патенту на корисну модель заборонити всім іншим використовувати цю технологію або пристрій, і, таким чином, стати монополістом на ринку.

         Особливо часто такі думки виникають у вітчизняних фірм-імпортерів, які ввозять в Україну продукцію іноземного виробництва. Наприклад, фірма-імпортер продає в Україні якесь електротехнічне обладнання виробництва відомої німецької компанії Siemens, і хоче, щоб ніхто інший не зміг, як вона, купувати у Siemens таке ж обладнання і продавати його на вітчизняному ринку. Фірма-імпортер хоче бути єдиною на українському ринку і звертається до патентного повіреного із проханням запатентувати це електротехнічне обладнання як корисну модель. При цьому, імпортера чомусь не бентежить, що він це обладнання не створював і жодних зусиль на розробку не прикладав!

         Чи погоджуватися на пропозицію імпортера патентувати чужу технологію чи ні – це вже справа патентного повіреного. Але гарний патентний повірений у будь-якому випадку повинен попередити свого майбутнього клієнта про те, що цей патент на корисну модель може бути не таким вже й корисним, а навпаки принести своєму власникові проблеми і неприємності. Чому? Щоб пояснити наведу кілька реальних прикладів.

        

      Приклад 1

         20 травня 2005 року Іванчуком Іваном Івановичем (прізвище та ім'я змінено) до Укрпатенту було подано заявку на реєстрацію корисної моделі "Застосування вуличного таксофону як інформаційного щита". На підставі вказаної заявки Укрпатентом було видано патент України на корисну модель № 25265 від 10.08.2007р. Відповідно до норм українського законодавства і, виходячи з опису та формули до корисної моделі за патентом України №25265, випливає, що власнику патенту надані виключні права на розміщення будь-якої інформації на таксофоні.

         22 жовтня 2007 року Іванчук І.І. надіслав директору ТОВ "Укртелеком" лист, в якому зазначив, що він є власником патенту на корисну модель № 25265 від 10.08.2007р., який захищає його технічне рішення про використання вуличного таксофона як інформаційного щита. Іванчук І.І зазначив, що Укртелеком використовує цю корисну модель на території України без ліцензійної угоди, та висловив вимогу припинити використання його корисної моделі і оплатити використання її в 2006-2007 роках.

         Укртелеком не погодився із вимогами власника патенту і подав до суду позов проти Іванчука І.І. та Укрпатента, вимагаючи скасувати патент. В ході судової експертизи було з’ясовано, що технічне рішення, описане в патенті на корисну модель №25265, не відповідає умовам патентоздатності, оскільки не є новим. Як доказ були надані числені відомості про застосування таксофонів як рекламних щитів. З'ясувалось, що розміщення реклами на таксофонах відоме вже декілька десятиріч.
      В результаті судового засідання патент на корисну модель №25265 було визнано недійсним, суд зобов’язав Укрпатент внести інформацію про визнання цього патенту недійсним у відповідний державний реєстр, а з Іванчука І.І. стягнув судовий збір.

         Як бачите, власнику патенту не вдалося отримати ніякої користі від своєї корисної моделі, оскільки патент був у суді визнаний недійсним. Навпаки, власник поніс лише втрати пов’язані із патентуванням та сплатою судового збору.

        

      Приклад 2 (із Росії)

         Росіянин Олег Тіхоненко в 2008 році одержав три патенти на корисні моделі, запатентувавши автомобільні амортизатори різних конструкцій. Амортизатори цих типів виготовляють зараз майже всі світові виробники автомобільних амортизаторів. Олег Тіхоненко звернувся з вимогою купити в нього ліцензії за 30-50 млн. євро до трьох виробників амортизаторів, що широко представлені на ринку Росії, - японської компанії Kayaba (торговельна марка KYB), німецької ZF Trading (торговельні марки Sachs і Boge) і американської Gates (торговельна марка Bilstein).

         Компанії відмовилися купувати ліцензії у власника патентів, але Тіхоненко не здався, а написав заяву в російське Управління боротьби з економічною злочинністю, співробітники якого почали перевірки низки підприємств. Контрольні закупки амортизаторів підтвердили факти порушення патентів, зупинивши продажі продукції світових компаній в Росії. Перевірки пройшли в Москві, Московській області, у Владивостоку, Красноярську, Новосибірську і Омську. Був навіть арештований склад одного з продавців автомобільних комплектуючих.

         У відповідь японська компанія Kayaba звернулася в Державний науковий центр Російської Федерації з автомобілебудування НАМІ - Випробувальний центр НАМІ з проханням дати висновок про використання в амортизаторах KYB корисних моделей, запатентованих Олегом Тіхоненко. Експертиза встановила, що в продукції фірми не використовується жоден елемент з його корисних моделей, і це дало компанії Kayaba можливість подати заперечення в Палату патентних спорів. Також була подана скарга в Слідчий комітет при Генпрокуратурі, де компанія заявила, що "на підставі заяв Олега Тіхоненко співробітники міліції опечатують склади, проводять контрольні закупівлі, тим самим паралізуючи роботу добросовісних компаній".

         У результаті в 2009 році колегія Палати патентних спорів ухвалила рішення анулювати патенти на корисні моделі Олега Тіхоненко. Юристи зуміли довести, що корисні моделі амортизаторів, запатентовані ним, вже давно відомі. Так, конструкції його амортизаторів були раніше описані в американському патенті на винахід, а математична формула, за допомогою якої в патенті Тіхоненко описана дія його покращених амортизаторів, складена за довідником пружності матеріалів, виданому ще в СРСР.

         Як пізніше заявило представництво японської компанії Kayaba в Росії, вона буде вимагати через суд у Олега Тіхоненко компенсації за понесені збитки і завдану шкоду своїй діловій репутації на суму $500 000.

      Висновок

         Патент на корисну модель завдяки простоті процедури його отримання є ефективним засобом захисту інтелектуальної власності, але якщо намагатися ним зловживати, він може вчинити шкоду своєму власникові.
       



      Перелік інших публікацій

       
      Регистрация авторских прав Патентування
      .