хронограф винаходiв

20 Жовтня

  • В цей день в 1906 році американський фізик Лі Де Форест продемонстрував винайдену ним трьохелементну вакуумну трубку, яка згодом одержала назву тріод.

    Цього дня в 1925 році американець Кліфтон Чизхолм запатентував карбувальний прес. Одержаний ним патент містив 49 сторінковий опис складного механізму, що містив клавіатуру, привід, важелі, шестерні, повзуни і штампи.

:

    :

      Публікації

      Хто заплатить за музику?

      Автор: Дмитро Жуванов

      Опубліковано: Глобал - Дайджест. - 2004. - №29





          Одного разу в 1997 році відомий харківський музикознавець С.О. Коротков, завершуючи чергову лекцію перед слухачами курсів підготовки ді-джеїв, попередив їх про необхідність завчасно складати перелік музичних композицій, що програються ними. "Одного дня", - сказав музичний гуру - "в заклад, в якому ви працюєте, прийде людина і зажадає платню за ту музику, яку ви граєте! Будьте готові до цього". Автор цієї статті був слухачем тих курсів і тому добре запам'ятав це повчання. Пройшло декілька років, і ось, подія, про яку попереджав Сергій Олександрович стала реальністю.

         Створюючи музичний твір, музиканти і виконавці не тільки реалізують свої творчі здібності, але і створюють музичний продукт, що є авторським твором, за який вони сподіваються одержати матеріальну винагороду. Крім того, на стадії виробництва цього твору до музикантів і виконавців підключається ціла команда людей (звукорежисери, продюсери та інші), праця яких теж повинна бути оплачена. Оплата праці цього колективу здійснюється за рахунок продажу примірників фонограми створеного твору. Проте у кожного проданого примірника фонограми може бути різна доля: один використовуватиметься удома для прослуховування у сімейному колі, другий буде програний ді-джеєм в клубі, де його почують десятки людей, а третій потрапить в ефірну студію радіостанції і музику, записану на ньому, почує вже мільйонна аудиторія.
         Другий і третій випадок, описані вище, трактуються українським законодавством як публічне виконання фонограми з комерційною метою. Згідно ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права" дозволяється таке публічне виконання фонограм без узгодження з їх виконавцями (виробниками), але з виплатою їм винагороди. Отже, за музику треба платити! Тепер спробуємо розібратися, хто, в яких випадках, кому і скільки повинен платити.

         Якщо ви в магазині купили компакт-диск (звичайно ж ліцензійний!) із записом вашого улюбленого співака, то ви можете слухати його самі, з сім'єю і друзями абсолютно вільно. Також ви можете для особистих цілей скопіювати цей диск на інший носій. Згідно ст. 42 (частина 4) Закону "Про авторське право і суміжні права" у вартість записувальної апаратури і чистих носіїв (чисті касети, "болванки" CD-R для запису аудіодисків) вже включена винагорода авторам і виконавцям. Більше нічого нікому платити не потрібно.
         Зовсім інша справа, якщо фонограми будуть використовуватися з комерційної метою.

      Хто повинен платити?

         Платити повинні юридичні і фізичні особи, що використовують фонограми (відеограми) в комерційних цілях. До них відносяться: театри, концертні і циркові об'єднання, філармонії, цирки, клуби, будинки і палаци культури, кіноконцертні зали, дискотеки, танцювальні і концертні майданчики, а також парки, стадіони, спортивні зали, кінотеатри і відеосалони, казино, нічні клуби, салони (зали) ігрових автоматів, бари, кафе, ресторани, тощо. Повний перелік наведений в Постанові Кабінету Міністрів України №71 від 18.01.2003г. "Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати". Використання фонограм з комерційною метою передбачає отримання прибутку від такого використання. Наприклад, основною діяльністю нічних клубів є проведення дискотек, численні кафе використовують аудіозаписи для створення музичного фону для своїх відвідувачів, діяльність радіостанцій принципово неможлива без використання фонограм. Всі вищезазначені типи організацій і закладів так чи інакше одержують прибуток від використання  музичних творів, що є об'єктами авторського права.

      Кому платити?

         Варто зайти в будь-який музичний магазин, щоб переконатися у величезній кількості виконавців, музикантів і виробників фонограм. Кожний з них претендує на отримання своєї частки винагороди від використання свого музичного твору. Невже власнику кафе або клубу, що має в своїй фонотеці декілька десятків компакт-дисків, потрібно укладати письмові договори і персонально розраховуватися з кожним виконавцем або музикантом? Ні, цього робити не треба. Як і у всьому світі, в Україні існують організації колективного управління авторськими правами. Згідно ст. 49 Закону "Про авторське право і суміжні права" їх основними функціями є:
       - укладання договорів на право користування авторськими творами і узгодження розміру винагороди при укладанні договору;
       -  збір, розподіл і виплата винагороди між авторами;
       -  захист прав авторів (у тому числі і в суді).

         Простіше кажучи, автори творів (виробники фонограм) замість того, щоб самостійно стежити за порушенням своїх прав і укладати договори з кожним власником кафе, клубу або радіостанції (тобто з кожним користувачем), доручають ці функції організації колективного управління. Найбільшою такою організацією в нашій країні є Українське агентство з авторських і суміжних прав (УААСП), що знаходиться в підпорядкуванні Державного департаменту інтелектуальної власності. УААСП акумулює у себе грошові відрахування від користувачів авторських творів і виплачує їх у вигляді винагороди авторам. Агентство представляє в Україні інтереси більшості вітчизняних виконавців, а також значної кількості зарубіжних.

      Окрім УААСП в Україні існують і інші організації колективного управління авторськими правами, найвідомішими з яких є:
       - Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" - лідер збору авторських винагород за кабельну ретрансляцію ТБ-програм;
       - Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" - членами якого є компанії-представники всесвітньо відомих виробників аудіо- і відеопродукції: Universal Music Group, BMG Entertainment, Warner Music International GMBH, Sony Music International ;
       - Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" - створена в 2003 році, планує активно займатися збором авторської винагороди з підприємств сфери побутового обслуговування, розваг, громадського харчування і транспорту.

      Скільки платити?

         В даному випадку сума, що сплачується автору або виробнику фонограми (відеограми) називається роялті. Розмір роялті не однаковий і залежить від того, якою діяльністю ви займаєтеся.
         У разі комерційного використання фонограм в місцях з платним входом розмір роялті складає 4% від суми, одержаної від продажу квитків. Саме стільки повинні платити більшість дискотек, концертних залів і нічних клубів.
         За комерційне використання фонограм в місцях з безкоштовним входом (казино, бари, ресторани, кафе, парки, тощо) необхідно сплачувати 1% від суми одержаного прибутку. Під прибутком слід розуміти прибуток, одержаний від виду діяльності, в процесі якого використовуються фонограми. Якщо ж таких прибутків немає, то розмір роялті визначається виходячи з суми витрат на вказаний вид використання об'єкту суміжних прав, і складає 2,5%.
         Радіостанції зобов'язані виплачувати роялті в розмірі 2% від одержуваного прибутку. Такий же розмір роялті встановлений і для телекомпаній, що використовують в своєму ефірі фонограми і відеограми.
         Оператори кабельного телебачення, власники музичних порталів в мережі Інтернет зобов'язані виплачувати роялті в розмірі 5% від одержаного прибутку.

      Як платити?

          Згідно з Постановою Кабміну №71 юридичні і фізичні особи, що використовують фонограми і відеограми з комерційною метою зобов'язані самостійно перераховувати роялті у встановленому розмірі уповноваженим організаціям. Юридичною підставою виплат є заздалегідь укладений договір між організацією колективного управління і користувачем фонограми. УААСП розроблені типові договори для радіостанцій, публічних закладів з платним і безкоштовним входом, ефірних і кабельних телекомпаній. В основному, форми договорів схожі між собою, головна їх відмінність полягає у розмірі роялті. Договір зобов'язує користувача:
       - щоквартально виплачувати роялті;
       - вести точний облік творів і їх авторів, що використовуються, і щоквартально надавати в УААСП звіт про використані твори;
       - надавати в УААСП акт з інформацією про одержані доходи.

         У разі невиконання вказаних вимог, договір зобов'язує користувача виплатити Агентству штраф у розмірі 1000 грн. У разі затримки платежів користувач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної ставки НБУ.
         Крім того, в договорах з власниками радіостанцій зазначається частота мовлення. В договорах з клубами, кафе, і ресторанами зазначається адреса приміщення, в якому відбуватиметься використання авторських творів. Таким чином, при зміні частоти мовлення радіостанції, переїзді клубу в нове приміщення або відкритті додаткових приміщень, виникає необхідність в переукладанні договору з УААСП.
         Щоквартальний звіт є зведеною таблицею, в яку заносяться відомості про назву використаного твору, виконавця, композитора і автора тексту, тривалість звучання, кількість виконань.

      А якщо не платити?

      У такому разі, власник авторських прав, або організація колективного управління має право звернутися до суду. Суд відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" може винести ухвалу:
       - про відшкодування збитків власнику авторських прав;
       - про стягнення на його користь доходів, одержаних порушником;
       - про виплату компенсації, розмір якої може змінюватися від 10 до 50000 мін. зарплат.

         Дешевше все ж таки укласти договір і сумлінно виплачувати роялті, ніж мати справу з судом і виплачувати штрафи. До того ж, з року в рік контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності в Україні посилюється. В оформленні відносин з організаціями колективного управління авторськими правами надзвичайно корисним буде участь патентного повіреного, або патентної фірми. Тим більше не обійтися без кваліфікованої допомоги у разі судового розгляду.
         Без сумніву, описаний вище механізм сплати роялті, понад усе ускладнить життя ді-джеям численних клубів, а також музикантам, які "наживо" виконують твори інших авторів. Тепер їм під час виступу доведеться ще і фіксувати всі твори, що програються (виконуються) ними. Але що вдієш, наша країна поступово приводить своє законодавство у відповідність з міжнародними нормами. Сподіватимемося, що кошти одержані авторами, композиторами і виконавцями через організації колективного управління стимулюватимуть їх на створення не лише пісень в стилі Верки Сердючки і "співаючого" ректора Михайла Поплавського, а сприятимуть появі нових талановитих артистів. 



      Перелік інших публікацій

       
      Регистрация авторских прав Патентування
      .